Солодка брехня

Друк
(середній 5.00 з 5)

Нещодавно стикнулась з начебто простим питанням, а відповідь на нього, на 100% вірну, знайти не можу… Що є вірність у стосунках двох людей? Це бажання обох бути лише одне з одним, і навіть не допускати думки про зраду? Чи все ж таки, якщо ти «на дієті», то чому не можеш хоч «подивитись на заборонений плід»?

Вчора в розмові з подругою в мене виникла суперечка… Вона, розповідаючи певну ситуацію з власного життя, намагалась довести свою думку. За її словами, якщо не було тілесного контакту, а лише думки, то це ще не зрада. Я ж вважаю, навіть «задум про таке» - вже є проявом невірності. Тому що втілити його в життя, зовсім не важко, і вже не має значення зробиш ти це чи ні – ти про це думаєш, хочеш іншого, уявляєш як ти з ним, а не з тим, хто є твоєю половинкою. Це справжня зрада. Постає питання: кому потрібні такі стосунки? Вони повинні приносити щастя! А в ситуації, коли ти вже «замислюєшся» над зрадою, кому від цього добре? – твоїй «половинці»? навряд! Тобі? Теж сумнівно… Де задоволення від таких відносин? Чи треба людям, які допускають «такі думки» взагалі мати з кимось серйозні відносини?

Але повернемося до питання невірності… Якщо це вже сталось – як пробачити таке? Чи можна пробачати взагалі? Багато моїх знайомих дівчат вважають – якщо хлопець «разочок сходив на ліво» (чоловіки це називають наприклад - п`яною випадковістю) - головне, щоб ти не дізналась. Мовляв, якщо приховує – значить боїться втратити тебе, дорожить тобою… А те, що один раз «не подумав головою» - нехай його гризе сумління, головне, щоб це не повторилось вдруге. Знов незгідна. Сумніваюсь, що того, хто «разочок не подумав головою» гризтиме сумління і, взагалі, якщо він щось приховує, навіть, щоб тобі не робити боляче – в таких стосунків навряд є щасливе майбутнє. Як на мене: краще гірка правда, аніж солодка брехня.

Дехто каже, що вірність – це повага до того, з ким в тебе стосунки. Я б внесла корективу: це повага по-перше, до самого себе – доказ, що ти не тварина.

Повернутись до попереднього розділу

Коментарі (18)
  • SadEyes
    avatar

    Ну навіщо ж так категорично? :0 Людям властиве бажання робити щось заборонене. Якщо сидячи в кнайпі, в очікувані офіціанта з рахунком, Ви подумали - "А чи не піти мені не розплатившись? :whistle:", це ще не означає, що Ви майбутній злочинець, і Вас треба ізолювати від суспільства. Крім того, варто згадати, що жінки самі постійно намагаються виставити на показ свою сексуальність, вдягаючи звабливі спідниці, чобітки з підборами, і блузи з великим вирізом... :woohoo: Тому, якщо у чоловіка виникла абсолютно природня цікавість до "товару", це ще не значить, що він "самець". Варто сприймати все спокійніше... з розумінням.
    P.S.Звісно, я не говорю про клінічні випадки, де у чоловіка/жінки слина з рота тече від кожної першої нічогенької дупки...

  • Georgia
    avatar

    Йдеться не лише про "бажання зробити щось заборонене"... Ваша чоловіча думка мені зрозуміла, можу навіть в дечому погодитись! Недопустимим для мене є те, коли чоловік/жінка має в голові план потенційної зради!

  • Виктория П.
    avatar

    вобщем я опять не согласна. потому что ты опять осуждаешь... а я несогласна с теми, кто осуждает почти всегда. почему я это считаю неправильным, я уже объясняла в предыдущей теме.
    я много в жизни случаев видела и в жизни моих друзей такое бывало, когда измена, даже не мысленная, а физическая, меняла отношения в семьях в лучшую сторону. потому что когда есть вероятность, потерять, то что имеешь, только тогда и начинаешь это ценить по-настоящему.
    психологи друзья тоже рассказывали, как к ним на приём приходила тётенька. ей 35, муж у неё намного старше её. муж любимый. но у него хронический простатит.. вобщем секса у них нет... но физиологически секс ей нужен, т.к. она ещё молдодая. так вот она пришла с тяжелейшей депрессией, потому что не могла себе разрешить пойти на лево... психологи научили её по-другому относиться к этой проблеме. после этого она завела себе любовника. но к сексу относилась, только как к потребности физической. т.е. в этом вопросе очень важно как человек относится к самому сексу на стороне и сколько души и любви он в это вкладывает. если не вкладывает - значит нельзя расценивать это как предательство. ситуации в жизни разные бывают...

  • Виктория П.
    avatar

    а по поводу мыслей про измену.... я тоже не считаю это предательством. человек так уж устроен, что когда мы что-то имеем, всё равно хотим большего. и полное насыщение - это скорее исключение, чем правило. да есть такие люди, которым мало надо... но есть и люди с ярким сексуальным темпераментом. и тут нельзя всех подгонять под одну гребёнку.
    я своему мужу сказала, если ты мне когда-нибудь изменишь, я не хочу об этом знать, не надо мне это рассказывать. потому что я знаю, что ничего это не изменит, только может породить какие-то комплексы во мне или неприятные эмоции. мне покой в семье намного важнее этого всего.
    ещё я считаю, что в измене одного всегда виноваты оба супруга. а не только тот, кто изменил.
    и вообще по сути ревность, это больше чувство собственичества и любви к себе, чем любовь к партнёру. типа того: как он мог, как он посмел меня такую хорошую променять на эту...
    исходя из этого хочется сказать, любите своих половинок чуть больше, чем любите себя. чтобы не давить их развитие как личностей своим природным эгоизмом. потому что если любовь строиться на каких-то ограничениях и рамках, то это уже не любовь. человек должен всегда иметь возможность сделать выбор сам. и не должен быть осуждаем за этот выбор. (это касается только этой темы)

  • Виктория П.
    avatar

    перечитала 2 своих предыдущих поста и подумала, что вы можете не сразу проследить за ходом моих мыслей.. вобщем смысл в них такой - бывает ложь во благо. и она ценнее правды. а уж как относиться к ней - дело каждого.
    тезис второй: измена в мыслях - это не измена. тезис третий: измена и предательство - это разные понятия. одно не является следствием другого. всё дело в отношении изменяющего к измене и к тому сколько и каких чувств и эмоций он в это вкладывает.
    вобщем я про это всё вот как-то так думаю. и соглашаться со мной не прошу.

  • Georgia
    avatar

    Починала Вікторія свій коментар зі слів "знов я незгідна", а закінчила "це моя думка і не прошу з нею погоджуватись" :S але зараз не про це...
    Твої думки теж зрозумілі, але основний їх сенс (брехня во благо цінніша правди, зрада в думках - це не зрада, у зраді винні обидва, тощо) стосується окремих життєвих ситуацій... можливо незапланованих, а не коли у пари це вже не вперше...

  • Анонім

    Привіт, ви піднімаєте такі теми, що аж мурашки по шкірі, коли починаєш задумуватись над цим. Насамперед хочу сказати, що усі люди різні, і кожен чинить так, як вважає за потрібне. Думки про зраду....Звичайно вони можуть і інколи якось самі по собі лізуть в голову. Не усі ми можемо контролювати їх і багато з нас переступивши цю межу, між думкою і зрадою, дуже жаліємо про вчинене. Думки мають залишатись тільки думками у цьому випадку, та якщо вони стають усе більш нав'язливі значить щось не так у цих стосунках або у самих Вас. Людина яка думає часто не про свою половинку а про зовсім іншу особу стає слабкою, думає тільки про себе і власне задоволення. Якщо ти не можеш контролювати свої бажання і пориви, то для чого тримати біля себе людину яка каже, що любить тебе. Це неповага, зникає щирість... Тому, якщо уже і виникають такі думки, то нехай вони залишаються просто думками, бо втілення їх в реальність уже називається зовсім по іншому. :)

  • Georgia
    avatar

    Гадаю, думка таємничого гостя є найбільш вірною. Принаймні, я теж вважаю, що у стосунках важливо зберігати щирість і довіру... а це неможливо, якщо в одного з двох стабільно з'являються "негарні" думки. Крім цього, вважаю все ж таки неприйнятним заявляти, що зрада - це нормально ( "ну буває... так сталось..." ). Звичайно, різні в житті бувають ситуації, але кожен повинен пам'ятати (навіть для самого себе, а не для когось), що зрада - це погано... що її виникнення - проблема... і що слід робити усе, щоб вона не повторилась

  • Ната  - re:
    avatar
    Georgia пише:
    Гадаю, думка таємничого гостя є найбільш вірною.


    Грузилось погано, от і не вибило мого імені:)

  • Виктория П.
    avatar

    Так никто не говорит, что измена - это хорошо, а искренность - это плохо. Ситуации разные бывают и каждая - это отдельный микромир. и рассматривать надо её отдельно. Я, например, предлагаю рассмотреть этот вопрос не только с этой стороны. и не обвинять всегда во всём только изменившую сторону. это неправильно.
    например, если жена забила на себя, растолстела и ходит по квартире в засаленом халате с дырками, у неё постоянно болит голова и она отказывается от секса, то ни один муж её не захочет. и стоит ли обвинять в этой ситуации мужа, который перестал её хотеть и стал заглядываться в другую сторону? в этой ситуации виноваты явно оба партнёра, а может даже больше и пострадавшая сторона. не зря даже в библии написано, что отказывать мужу в близости - грех! потому что это приводит к возникновению у него греховных мыслей. т.е. женщина сама толкает своего мужика на грех.
    А вообще я конечно очень люблю искренность и стараюсь не окружать себя неискренними людьми. но считаю, что не во всех ситуациях она есть благо.

  • Виктория П.
    avatar

    а если это не впервые, тогда надо начинать искать причину, а не истерить и винить во всём того самого козла мужского пола! покопаться в себе никогда не помешает!

  • Georgia
    avatar

    Все ж таки, ми дійшли до того, що якщо є стабільний потяг зрадити в одного з пари - це є проблема і її треба вирішувати (в ході вирішення вже з'ясовувати, хто винен: обидва чи ні). Але ні в якому разі не треба заплющувати очі на прояви такої поведінки (в себе...чи в твоєї половинки) або вважати, що це "нестрашно", так як до добра це не призведе... :pinch:

  • Анонім

    якщо людина зрадила 1 раз, то це з часом стане закономірністю і нічого вже не поробиш, бо він попробував заборонений плід і не зможе зупинитись, навіть якщо буде обіцяти! це вже перевірено не одними стосунками. так-що якщо любиш - змирись, а якщо не зможеш з цим миритись - розривай ці стосунки. :unsure:

  • Georgia
    avatar

    Мушу не погодитись з останнім коментарем.
    Є життєві приклади того, як люди змінюються в кращу сторону, усвідомивши свої помилки. Звичайно, є окремі випадки, описані останнім гостем, але це не є закономірністю, не всі ситуації однакові. :arrow:
    Головне для людини з хибними думками: вчасно усвідомити свою неправоту і зупинитись :!:

  • Анонім

    за часом сама в цьому переконаєшся.

  • Georgia
    avatar

    Чому я повинна у цьому переконуватись або ні? Хіба в мене є підстави в чомусь переконуватись? Хто уважно читав статтю, той зрозумів, що йдеться не про мене, а про вашу думку на це питання.
    Думка останнього шановного гостя зрозуміла, але вона не є вірною як на мене :unsure:

  • Анонім

    трапилося так що після зради :confused: стало зрозуміло що ніхто мені крім моєї половини не потрібен.. що лише в одних обіймах відчуваєш себе насправді щасливим :)

  • Georgia
    avatar


    добре, що Ви це усвідомили. Сподіваюсь, більше подібних помилок не допускатимете :!:

Для того щоб залишати коментарі вам необхідно спершу зареєструватись або авторизуватись! Це не віднімить у вас багато часу, натомість мене позбавить необхідності видаляти тонни спаму.


Голосування

Де ви переважно купляєте собі одяг?
 

Світ українського! Українське кіно, музика, кліпи та програми. Український рейтинг TOP.TOPUA.NET